Вступ

Нещодавній огляд, що включав 11 рандомізованих контрольованих досліджень, показав, що ексцентричні вправи сприяють швидшому поверненню до занять спортом і знижують рівень травматизму. Це дуже важливий висновок, оскільки гострі травми підколінного сухожилля суттєво впливають на кількість днів, втрачених для занять спортом, а також на високі та часті повторні травми. Але коли найкраще вводити вправи на розтягування в реабілітацію гострих травм підколінного сухожилля? У цьому дослідженні розглядався вплив часу введення ексцентричних вправ. Чи може раннє розтягнення при травмах підколінного сухожилля вплинути на час повернення до спорту?

Методи

Одноцентрове дослідження переваг у паралельних групах було проведено в лікарні ортопедії та спортивної медицини "Аспетар". Були включені спортсмени-чоловіки віком 18-50 років з гострою МРТ-підтвердженою травмою підколінного сухожилля. Можливі кандидати з попередньою травмою підколінного сухожилля за останні 6 місяців або хронічними (>2 місяців) проблемами з підколінним сухожиллям та повними розривами/відривами (клас III за класифікацією Peetrons) були виключені.

Обидві групи проходили стандартну критеріальну програму реабілітації, яка складалася з 6 етапів: 3 фізіотерапевтичних етапи та 3 спортивних етапи. Групи відрізнялися за часом введення вправ на подовження. У групі раннього подовження вони починалися з першого дня реабілітації, тоді як у групі пізнього подовження вправи на подовження вводилися після досягнення критерію здатності бігти зі швидкістю понад 70% від самооціненої максимальної швидкості.

Вправи на подовження складалися з екстендера (виконується щодня), дайвера (кожен другий день) і слайдера (кожен третій день). Інші вправи складалися з двосторонніх та односторонніх присідань і мостів, ізометричних віджимань на п'ятах в упорі лежачи, вправ з ручним опором, скручувань ніг в упорі лежачи та скандинавських вправ на підколінне сухожилля. Первинним результатом, який оцінювався в цьому дослідженні, був час повернення до спорту, який визначався як "кількість днів з моменту травми до повного відновлення тренувань та/або участі в матчах без обмежень".

Результати

Вісімдесят вісім учасників були включені та порівну розподілені на групу раннього та пізнього подовження. Рання група почала виконувати вправи на розтягування в перший день реабілітації, і це було в середньому через 5 днів після травми (діапазон 3-6 днів). У групі з відстроченим початком перший сеанс реабілітації з вправами на розтягування розпочався лише через 16 днів після травми (медіана в діапазоні 11-23 днів), а медіана становила 12 днів після травми (діапазон 7-19 днів).

Медіана повернення до спорту становила 23 дні (діапазон 16-35) та 33 дні (діапазон 23-40) для груп раннього та пізнього подовження відповідно. Медіана різниці між обома групами становила 8 днів (діапазон 0-14 днів). Кумулятивна ймовірність повернення до спорту зображена нижче. Як бачимо, чітких відмінностей між групами не спостерігається, оскільки криві не відокремлені одна від одної і часто накладаються одна на одну.

У вторинному аналізі порівнювали травми між ранньою та відкладеною програмою подовження підколінного сухожилля через 2, 6 та 12 місяців. Однак відношення шансів не досягло рівня значущості.

Питання та думки

Тож які висновки ви можете зробити на основі отриманих результатів? Не було суттєвої різниці між ранньою та відкладеною програмою подовження підколінного сухожилля. Таким чином, раннє подовження при травмах підколінного сухожилля не покращило час повернення до спорту порівняно із запізнілим початком. Це також не зменшило ризик повторного травмування. Медіанна різниця в часі повернення до спорту становила 8 днів з діапазоном від 0 до 14 днів, але вона не була значущою. Це означає, що в гіршому випадку учасники, які виконують раннє подовження через травму підколінного сухожилля, повертаються в той самий час, що й учасники, які відкладають подовження, а в кращому випадку вони повертаються на 14 днів швидше. Оскільки не було виявлено жодних відмінностей у частоті повторних травм між обома групами, я б вважав за краще одразу почати з вправ на розтягування для тих, хто має гострі травми підколінного сухожилля. У кращому випадку, ви допомагаєте спортсмену швидше повернутися до спорту, а в гіршому - повертаєте його одночасно. Початок вправ на подовження на ранній стадії реабілітації може також підвищити впевненість атлета у виконанні важчих ексцентричних вправ на більш пізніх стадіях розвитку. То чому б і ні? Доречним тут також є наступне. Зважаючи на те, що середній час до МРТ після травми становив лише два дні (діапазон 1-4 дні), медіанний час до МРТ був дуже коротким. Це можливо не в кожній клініці, оскільки час очікування часто набагато довший. Але якщо ваш пацієнт приходить до нас після МРТ, яка робиться набагато пізніше після травми, ніж у випадку з цим дослідженням (часто через кілька тижнів), я не думаю, що варто відкладати вправи на ексцентричне розгинання ще довше.

Поговори зі мною про ботаніку

Коен для медіани міжгрупової різниці у 8 днів дорівнював 0,39, що свідчить про невеликий розмір ефекту. Розрахунок розміру ефекту базувався на середньому часі повернення до спорту спортсменів з гострими травмами підколінного сухожилля з попередніх досліджень в дослідницькому центрі Aspetar (в середньому 25,4 дня). У своїх попередніх розрахунках вони обрали невеликий розмір ефекту - 25%, оскільки це відповідає приблизно 6,6 дням, що означає один додатковий матч у більшості видів спорту. У цьому випадку здається розумним вибрати невеликий розмір ефекту, оскільки середній термін повернення до спорту в їхньому попередньому дослідженні становив лише 25 днів. Враховуючи реалістичні часові рамки, 25% від 25 днів в середньому здається розумним терміном.

Було визначено, що значущі вихідні характеристики коригувалися, якщо вони змінювали результат більш ніж на 10%. Оскільки "час отримання травми під час матчу або тренування" суттєво відрізнявся між групами, первинний аналіз результатів був скоригований. У нескоригованому аналізі відношення ризиків становило 1,15, а скоригований аналіз виявив відношення ризиків на рівні 0,95, обидва показники є незначущими. Крім того, цей скоригований аналіз показав, що не було ніякої різниці між гравцями, які отримали травму на ранній стадії матчу або тренування, і тими, хто зазнав гострої травми підколінного сухожилля пізніше в процесі гри.

Для первинного аналізу учасники, втрачені для подальшого спостереження, були відсіяні. Однак для перевірки стійкості ефекту лікування був проведений аналіз чутливості. Аналіз чутливості проводився з урахуванням найгіршого сценарію; будь-яка особа, втрачена для подальшого спостереження, могла не повернутися до спорту. Цей аналіз показав, що коефіцієнт ризику змінився з 0,91 до 0,82.

На жаль, не було проведено субаналізу відмінностей у тяжкості поранень. Тому тут не можна давати жодних рекомендацій. Було б цікаво подивитися, чи однаково реагують пацієнти з більш важкими травмами підколінного сухожилля на досліджувані процедури.

Отримуйте домашні повідомлення

У гіршому випадку, немає ніякої різниці в часі повернення до спорту після виконання раннього подовження при травмах підколінного сухожилля. У кращому випадку атлет, який виконує ранні вправи на подовження, може повернутися на 2 тижні раніше порівняно з тим, коли ці вправи відкладаються. Ранній початок виконання цих вправ не вплинув на повторну травму підколінного сухожилля через 2, 6 або 12 місяців.

Посилання

Вермеулен, Р., Вайтлі, Р., Ван дер Маде, А. Д., Ван Дайк, Н., Альмуса, Е., Герцема, К., ... & Вангенстін, А. (2022). Ранні та пізні вправи на розтягування при гострій травмі підколінного сухожилля у спортсменів-чоловіків: рандомізоване контрольоване клінічне дослідження. Британський журнал спортивної медицини, 56(14), 792-800.